Зміни до кодексів, прийняті у зв’язку з поширенням коронавірусу в Україні

02 квітня 2020 року Президент України В.Зеленський підписав прийнятий 30 березня цього року на позачерговому засіданні Верховної Ради України Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Закон був опублікований в газеті «Голос України» та набув чинності.

Зазначений нормативно-правовий акт має на меті врегулювання найбільш важливих суспільних відносин та передбачає зміни в процесуальних кодексах – Господарському, Цивільному, Кримінальному, у Кодексі адміністративного судочинства України, а також, в Господарському, Цивільному, Податковому, Митному  кодексах України, Кодексі законів про працю, у низці законів, які стосуються сфер життєдіяльності в умовах поширення COVID-19 («Про зайнятість населення», «Про банки і банківську діяльність», «Про освіту», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», тощо).

Основні зміни у законодавстві (цивільне, кримінальне, трудове, сімейне):

1. Продовжено визначені Цивільним Кодексом України строки позовної давності на період карантину : 

• загальної (3 роки) та спеціальної (ст.257-258 ЦК України);
• 1-річний строк у спорах про переведення прав та обов'язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (ст. 362 ЦК);
• 3-річний у спорах про припинення поруки (ст.559 ЦК) – йдеться про право кредитора протягом цього строку з дня настання терміну виконання основного зобов’язання пред’явити позов до поручителя;
• 1-річний строк, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (ст.681 ЦК);
• 1-річний у справах про розірвання договору дарування (ст.728 ЦК);
• 1-річний до вимог, які випливають з договору найму (про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі (ст.786 ЦК);
• 1-річний строк до вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст.1293 ЦК).

Також на весь період дії карантину кредитодавцю заборонено підвищувати процентну ставку за кредитним договором, а наймач може бути звільнений від плати за користування майном з моменту оголошення  карантину і до його завершення, якщо майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ст.762 ЦК).

2. Законодавець не залишив поза увагою Сімейний кодекс України та надав право продовжувати також на період карантину строки позовної давності, що застосовуються в деяких категоріях справ.

        Зокрема, йдеться про :

        - вимогу про поділ майна, заявлену після розірвання шлюбу - 3-річний строк позовної давності) - (ст.128 Сімейного Кодексу) ;  

       - справи про визнання батьківства/материнства, що застосовується з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство/материнство -           1- річний строк позовної давності (ст.129 Сімейного Кодексу).

3. Змінами у трудовому законодавстві врегульовано правовідносини роботодавця та працівника відносно :

• встановлення гнучкого режиму робочого часу на визначений строк або безстроково за погодженням сторін (ст.60);
• дистанційної (надомної) роботи (у тому числі, її оплати в повному обсязі та у визначені договором строки, якщо інше не обумовлено письмово) (ст.24).

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

• порядку оплати часу простою не з вини працівника (не менше 2/3 з розрахунку тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) або виплата середньомісячного окладу в разі виникнення виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища) (ст.113).

Процесуальні строки звернення працівників та роботодавців до суду продовжуються на період встановленого урядом карантину.

4. У Кримінальному процесуальному законодавстві ст. 27 викладено у такій редакції : 
   «2. Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:
   1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
   2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
   3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
   4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
   5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні»;

Розділ ХІ «Перехідні положення» доповнено п.205 такого змісту:
«Тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів».

5. Згідно з ч.3 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов’язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду. Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи».

Ч.4 ст.212 ЦПК передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України».

З повним текстом Закону можна ознайомитися на офіційній сторінці газети «Голос України» http://www.golos.com.ua/article/329624

Також нагадуємо, що 17 березня цього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n732, яким внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції» та продовжено до 1 червня 2020 року термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення (п.2¹ розділу XIII «Прикінцеві положення»).

Пресслужба Чернівецького апеляційного суду