Суд пом’якшив покарання зятю за угон автомобіля тестя

    Однак підстав для застосування умовного покарання викрадачу, як про це просили в своїх апеляційних скаргах не тільки обвинувачений та його адвокат, але і потерпілий, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду не знайшла.

     Апелянти, оскаржуючи вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області, яким обвинуваченого було засуджено до 6 років позбавлення волі, посилалися на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, а також на те, що злочин був скоєний відносно члена сім’ї, що пом’якшує покарання.  

     Подія сталася в травні 2019 року на території домогосподарства потерпілого в м.Заставна.

   Маючи вільний доступ до автомобіля марки ВАЗ 21101, який знаходився на подвір'ї з ключами в салоні, чоловік запустив двигун транспортного засобу та зник на ньому в невідомому напрямку. Псля цього він розпорядився викраденим на власний розсуд.

     Як пояснив обвинувачений, це відбулося внаслідок сімейної сварки, але автомобіль він нібито мав намір повернути.

   Суд першої інстанції, призначаючи покарання за ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України («Незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинене з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо воно завдало значної матеріальної шкоди), врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений та має на утриманні одну малолітню дитину, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини проти власності, вину в скоєному визнав повністю під час виступу з останнім словом.

    В той же час, на думку колегії суддів, суд не взяв до уваги ряд обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину – щире каяття, сприяння у розкритті злочину, а також те, що потерпілий просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Крім того, тесть не мав матеріальних та моральних претензій до зятя, оскільки останній відшкодував йому шкоду в повному обсязі.

     Врахувавши зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення в даному випадку покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, змінивши вирок суду першої інстанції та зменшивши покарання до 3 років позбавлення волі.

     Пресслужба Чернівецького апеляційного суду