Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Як встановив суд першої інстанції, засуджений вперше скоїв злочин відносно доньки, коли їй було 15 років і продовжував вчиняти насильницькі дії після того, як вона завагітніла та народила від нього дитину.
Здійснюючи психологічний тиск та маніпулюючи потерпілою, залякував її смертю хворої матері у разі, якщо останній стане про це відомо, схиляв до вступу з ним у статевий зв’язок всупереч її вільному волевиявленню.
Коли дитина навчалася в школі, забороняв її відвідувати, здійснював постійний контроль над потерпілою, ходив разом із нею до лікарів.
Потерпіла перебувала у безпорадному стані, викликаному страхом та відчуттям безвихідності.
В апеляційній скарзі адвокат засудженого просив вирок скасувати та виправдати обвинуваченого у зв’язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Наполягав на тому, що потерпіла погоджувалася на інтимні стосунки свідомо, без будь-якого фізичного насильства чи погроз його застосування.
Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду визнала повністю доведеною вину обвинуваченого, а його невизнання – намаганням уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Вирок набрав законної сили.
Пресслужба суду
_03_03.png)
